Одна
з тема, піднята науковцем – громади і самоуправління. В ефірі «Радіо
великих доріг» Олег Соскін розповів, як громади можуть зараз, після
революції, упорядковувати своє життя, перебравши на себе фінансові,
адміністративні, і в цілому - владні повноваження, щоби ефективно
використовувати гроші, на базі яких формуються місцеві бюджети, в
інтересах своїх громад.
-
Якщо олександрійці прагнуть змін, бажають використати ті можливості, що
дає революція, громада має за це боротися, і створювати умови, щоби
молодь з Олександрії, котра б отримувала якісну європейську освіту,
заснувала своєму місті іноваційний бізнес-парк. І це можливо. Я заявляю
відповідально, що в Україні можна створити умови переходу від
кланово-олігархічної моделі до моделі «народного капіталізму». Для того,
щоби діти потім поверталися, потрібно щоб дорослі люди, які залишаються
в місті, громадські активісти і політики, відповідально формували такі
умови. – говорить Олег Соскін.
Сьогодні
вся Україна стоїть перед необхідністю зміни
адміністративно-територіальної структури держави, і перед нам истоїть
задача – якомога швидше провести ці реформи. Моїм інститутом була
розроблена модель адміністративно-територіальної реформи.
-
Я вважаю, що потрібно ліквідувати райони. Разом з вертикалюю –
районними адміністраціями. Це непотрібні органи. Атавізм, що залишився
від комуністичних часів. Громади сьогодні повинні на власний розсуд
роспоряджатися грошима, які вони заробляють. Громади самостійно мають
опікуватися і дорогами на своїй території, і освітою, і збором та
переробкою відходів. Але для цього громада повинна мати фінансові
ресурси.
Потрібно,
щоби більша частина податків, що збирається в громаді, залишалася на
місці. Скажімо, від прибуткового податку на фізичні особи повинно
залишатисі мінімум 85%. Потрібно скасувати податок ПДВ – це корупційний
податок, а ввести податок на купівлю, що має становити не більше 5%.
Громади повинні самі починати процеси змін, не очікуючи, що хтось із
Києва віддасть їм владу і гроші. Владу ніхто сам не віддає. Владу
беруть. Іноді її потрібно брати в жорстких умовах.
Якщо
не буде зроблено трансформацій, змін, як це зробила та ж Польща у 1999
році, як зробила Латвія у 2007 році – і вони тепер залишаються
процвітаючими навіть в умовах світової кризи, а Україна виявилася
неготовою до цих трансформацій і довелося робити революції. Треба
розуміти, що кланово-олігархічна модель держави стаціонарного бандита,
яка була остаточно побудована за часів Януковича, а долучилися до неї і
всі попередники – добігла кінця, вичерпала себе. Тому, потрібно
переходити до моделі «народного капіталізму» - моделі середнього класу,
моделі процвітаючих самостійних громад.
Модель
децентралізації, де середній клас складає мінімум дві третини
суспільства, основою якого є дрібна і середня національна буржуазія
продуктивного типу. Це і є перспектива. Її не можна чекати, а потрібно
робити власними зусиллями. Якщо ми не зробили це вчора, то потрібно
робити сьогодні, бо завтра буде запізно – Україна загине, як самостійний
суб’єкт, під уламками громадянської війни, зовнішньої агресії та інших
цивілізацій, які вторгаються в Україну, розглядаючи нас як сіру зону.
Щоби цього не допустити, ми повинні взяти своє життя у власні руки, і
почати робити ті трансформації в усіх царинах, які зробили всі
посткомуністичні європейські держави.
Комментариев нет:
Отправить комментарий